ГОДІ ВЖЕ

ГОДІ ВЖЕ

Муз. Ірини Білик
Сл. Федора Млинченка

Не тримай мене більше в долонях,
Не тримай, не тримай.
Годі вже, набулась я в полоні,
Годі вже, годі вже!

Ще весна, але сніг на світанку
Замете кожне слово і крок.
Я піду, мало часу до ранку,
Не згуби мій терновий вінок!

Приголуб ти мене поцілунком
Ще хоч раз, тільки раз.
Лився біль мій отруєним трунком
до кохань і образ.

Досить вже, через дні через ночі
Все мине, наче сни відлетить
Загасити я вогнище хочу,
Бачиш, попіл за вітром летить.

Годі вже, годі вже…

Пізно вже, слів твоїх я не чую,
Годі вже, ти прости
В серці сум, але я не жалкую,
Не тримай, відпусти!

Хтось мені, мов карання наврочив:
На коханні чорніють хрести.
Я в тобі залишитись не хочу,
Сил нема, не тримай, відпусти!

Годі вже, годі вже…

Не тримай мене більше в долонях,
Не тримай, не тримай.
Годі вже, набулась я в полоні,
Годі вже, годі вже!

Я в тобі залишитись не хочу,
Сил нема, не тримай, Сил нема, не тримай,
Сил нема, не тримай, відпусти!

Годі вже, годі вже…