Якось раз в лютий холод сидів на дорозі і замерзав маленький горобець. По дорозі йшла корова, задерла хвіст і по волі долі трапилося так, що вона "тьопнула" на горобця гарячу какулю. Сидячи в коржику, горобець відігрівся і на радощах голосно зацвірінькав. Як на гріх, мимо пробігала кішка, почула, схопила горобця і з'їла. Отже, "не усяк той друг, хто тебе з лайна витягнув..." Так давайте ж вип'ємо за справжніх друзів. А якщо їх немає поруч в скрутну хвилину, так щоб і вороги не з'являлися!
Скажу коротко й від душі. Хай кожен із нас знає: у складну мить поруч є надійне плече. Нехай за цим столом завжди панують щирість і взаємна повага. За це й піднімімо келихи!
