Шкільне свято

Дійові особи:

Пилип

Циган

 

(Звучить фонова українська народна мелодія. З’являється  Пилип з торбою за плечима. Назустріч йому йде циган, злегка прикульгуючи (симулюючи).

Циган

Добрий день, Пилипе Мефодійовичу! Як ся маєте?

Пилип

Добрий, добрий день. Добре.

Циган.

А що це ви жуєте, що не їли нічого зранку?

Пилип.

Та не встиг.

Циган.

Як це ви так не встигли, що пізно вставати почали, в 5 ранку десь?

Пилип.

Та ні, встаю рано – в 4.00. Ще півні сопуть. Жінка просто замаялась зранку самого за прибиранням. Зайшов на кухню – сніданку ще нема. То перебив апетит куском хліба, двома кусками свіжини і літровою квартою молока. Так і був голодний весь день.  

   А ти куди це направляєшся?

Циган.

Та я оце був в цирульника. Захожу, питаю, чи нема черги.

А він каже, що ніякого чорта ще сьогодні не було, що я перший.

Пилип.

Добре живеш, слухай. Частенько ходиш чуба розчесати. Слухай, а то мені здається, чи на тому тижні, коли я просив тебе помогти свиню на базар загнати, ти сильно кульгав на праву ногу, а сьогодні, бачу,  - уже  на ліву.

Циган

А вам би не осточортіло кульгати постійно на одну і ту ж ногу?

Пилип

Ну так, ніби все вірно.

Циган.

Пилипе, позичте 10 карбованців.

Пилип

Та я ж із базару йду, у мене від сили нашкребеться один.

Циган

То давайте один – решту потім вернете.

Слухайте, я тут оце стояв, і дивлюсь, дивлюсь, уже півгодини, і думаю собі, хіба ото там не  ваш хлів горить?

Пилип.

Ні, то точно не мій – дим трохи лівіше від в’яза. То ж твій, напевно. Точно, твій.

Циган

Горе! О, яке горе! То давайте ж швидше йти, милосердна вища сило, та треба бігти, Пилипе!

Кум

Ну тож йдемо, йдемо.