Сценарій Дня Святого Валентина для проведення корпоративу
Сценарій Дня Святого Валентина для проведення корпоративу
Замріяний чоловік сидить в альтанці, в руках букет ромашок, бере одну і починає повільно відривати пелюстки, одну, другу, третю… Це все бачить його друг, підходить ближче, починає сміятися чи пак зловтішатися.
Друг. Слухай, Петро, а шо це ти сидиш тут? Ти ж ніби у нас інженером на заводі, а не флористом на базарі працюєш. Ходім он краще установку міняти.
Петро. Я зайнятий… Не бачиш…
Друг. Ти що, того (показує на горло) чи може цього (крутить пальцем біля виска).
Петро. Влюбився я тут в одну. Перевіряю, чи любить мене.
Друг. Господи, ну і ну... В шлюбі певне років 10 уже…
Петро. 9. Ну і що.
Друг. Ну як ну і що?? Забив собі в голову якесь кохання. Муркаєш, як кіт весною. Стукнути тебе об пень, чи шо…
Петро. Вона така хороша, добра… така… (замрійно дивиться на квіти)… кохана моя.
Друг. А жінка твоя, Таня, знає про таке.
Петро. Сьогодні їй душу відкрив, як і вимагається перед законом Божим.
Друг. Господи… і як бідна це сприйняла?
Петро. Вона щаслива, як і я.
Друг. Чому ж вона радіє??
Петро. Сьогодні день Святого Валентина. Ми з моєю коханою йдем в парк на пікнік. Таня просила, щоб ми організувались швидше і я потім їй комп відремонтувати встиг.
Друг тихенько про себе і до публіки:
О, нещасна. Чоловік гуляє собі, а їй що залишається. Комп… І всьо.
До Петра з осудом:
Друг. Ну ти і скотина, Петро...
І вже збирається йти. Петро, здивований такою відповіддю, злегка піднімається, хоче щось заперечити, але з’являється Таня, з корзинкою в руках, вітається, обнімає Петра, той дарує їй букет, цілує. Друг відкрив рота. Не розуміє, як це так.
Петро. Ех, кохана моя… Ніби вчора тебе уздрів отам в клубі. Ну йдемо уже.
Замріяний чоловік сидить в альтанці, в руках букет ромашок, бере одну і починає повільно відривати пелюстки, одну, другу, третю… Це все бачить його друг, підходить ближче, починає сміятися чи пак зловтішатися.
Друг. Слухай, Петро, а шо це ти сидиш тут? Ти ж ніби у нас інженером на заводі, а не флористом на базарі працюєш. Ходім он краще установку міняти.
Петро. Я зайнятий… Не бачиш…
Друг. Ти що, того (показує на горло) чи може цього (крутить пальцем біля виска).
Петро. Влюбився я тут в одну. Перевіряю, чи любить мене.
Друг. Господи, ну і ну... В шлюбі певне років 10 уже…
Петро. 9. Ну і що.
Друг. Ну як ну і що?? Забив собі в голову якесь кохання. Муркаєш, як кіт весною. Стукнути тебе об пень, чи шо…
Петро. Вона така хороша, добра… така… (замрійно дивиться на квіти)… кохана моя.
Друг. А жінка твоя, Таня, знає про таке.
Петро. Сьогодні їй душу відкрив, як і вимагається перед законом Божим.
Друг. Господи… і як бідна це сприйняла?
Петро. Вона щаслива, як і я.
Друг. Чому ж вона радіє??
Петро. Сьогодні день Святого Валентина. Ми з моєю коханою йдем в парк на пікнік. Таня просила, щоб ми організувались швидше і я потім їй комп відремонтувати встиг.
Друг тихенько про себе і до публіки:
О, нещасна. Чоловік гуляє собі, а їй що залишається. Комп… І всьо.
До Петра з осудом:
Друг. Ну ти і скотина, Петро...
І вже збирається йти. Петро, здивований такою відповіддю, злегка піднімається, хоче щось заперечити, але з’являється Таня, з корзинкою в руках, вітається, обнімає Петра, той дарує їй букет, цілує. Друг відкрив рота. Не розуміє, як це так.
Петро. Ех, кохана моя… Ніби вчора тебе уздрів отам в клубі. Ну йдемо уже.
Корисний матеріал?