Шкільне св'ято

Дійові особи:
Чоловік.
Дружина.
Пляцок (акваріумна рибка).
Кімната. Всюди розкидані речі, носки, сорочки, біля входу стоїть крісло, завалене зошитами і книгами. Доволі дебелий красивий чоловік сидить за маленьким незручним старим столиком і пише щось, перевіряє зошити. Він учитель.

В кімнату  залітає геть розбурхана, маленька худенька гарненька дружина, помічає чоловіка, спотикається і падає на стілець із книгами. Книги розлітаються, жінка спересердя ще сильніше їх розкидає навколо, знімає туфлі, довго думає, і невідь чому скрикує.
Жінка. Чого ти не прибереш ніяк ці свої книги?! Сісти нема де.
Чоловік. Та часу було мало, зате -  борщ зварив.
Жінка. Зварив, о… (чоловік на автоматі перебиває жінку)
Чоловік. … і з’їв.
Жінка. Як з’їв?!
Чоловік. Ем… Із сметаною і хлібом. Ротом.
Жінка (кривляється і встає, поправляє верх плаття)…добре.Поки я в куми, голодна там... він тут... ну нічого, хоч і засиділись ми з нею... Стільки горя бідна пережила... розповідала, ділилась, плакала… жаль мені її, сердешну, як жаль, я б не витримала такої  долі.
Чоловік. Та знаю. Кума мені вчора, перед самим від’їздом в село… на тиждень… теж трохи розповіла про своє становище. Про те, як кум часто загулював, як свиня остання. От же буває. Дома ні одного нахлібника не нагуляв, жеребець, (ну це вона так казала), зате, по чужих домівках, по всіх навколишніх селах, кожен третій із його закрученим рудим чубом бігає.
Жінка (доперла, що чоловік зрозумів про її побрехеньки, спантеличилась, почервоніла вся,  а потім прозріла, різко зробила круглі очі і миттю подалась до вікна, ніби перелякалась) Господи! А з ким же тоді я пила наливку, а потім горілку, а потім чай…з ким я там сиділа, чорт би його побрав?!! Мені що в очах потемніло. Думаю, чого ж то туман такий, чи тиск піднявся, а хтось говорить, говорить... то я й слухала. Жахлива доля.. Яка різниця, у кого. Людину жаль, все одно (Швидко переводить тему, та думає про те ж). Слухай, ну хоч у нас все добре...які ми молодці, любимо, слухаємо один одного, розуміємо без слів (позіхає, направляється в спальню)
Чоловік. Та добре... ну хіба що. Знаєш, Пляцок води наковтявся... бідняга, чуть не захлинувся (присміюється гірко, дивиться на фото риби Пляцка). А так нічого. Добре.
Жінка. (на автоматі) ну що ти поробиш (довго дивиться на фото зовсім в іншому кутку, фото хомяка Хоми)... жаль... купатись любив. Ой. Піду я приляжу. Геть заморилась. Завтра, все завтра...
Чоловік. Сьогодні.  Уже 8.45. (Жінка вдає, що не чує, чвалає спати).
 
 
 
 

Наступний сценарій

« Попередній сценарій|Наступний сценарій »|