До дня Святого Валентина на дитяче свято

На сцені ходять туди-сюди закохані парочки. Не звертають уваги на публіку, тихенько говорять щось один одному, дивляться закоханими очима. І тут в кімнату забігає Баба Яга. Розтріпана, злюща, бігає з кутка в куток. Ніби чогось їй не вистачає.
Баба Яга. Ох, чорт би побрав цього старого Кощія. Приперся в гості без попередження. Я не готова. Не нафарбована. Страшна. Ну як завжди, в принципі.

(Тут із коридору кричить Кощій)
Кощій. Гарнюня моя, коли ти вже мене нагодуєш? Кості болять від чекання.
Баба Яга. От я дурна! А я подумала, що треба якось… А він про своє… Сухий пеньок. Ну добре. Треба якогось супу зварити, чи що. Треба Івасика-Телесика спробувати спіймати. Минулого разу не вийшло – на цей раз я попрошу своїх помічників… Гусі-лебеді, ідіть-но сюди. Робота є. Термінова.
Гусі (вдають жирних, повільних гусей, жують кусень хліба) Ну що там знову сталось?
Баба (дивиться на них зверхньо, ніби чекає пояснень) Та нічого нового. Я про те ж. Телесика, той що Івасик, треба щоб ви піймали і сюди мені принесли.
Гусі. Та ж як… Він уже певно страхується. Не подужаєм.
Баба. Не моя справа. Інакше – на суп підете.
Гусі повільно почвалали до Івасика в хату.

Біля хати Телесика
Двері закриті.
Гуси. Телесику, ну Івасику, пожалій нас. Стара відьма Баба хоче нас в суп. А ми ще такі молоді. Ходи з нами. Вона просто хоче побалакати. Не бійся.
Телесик (подивився на них із вікна, похитав головою, подивився в календар і ніби щось придумав). Ну добре, йдем.
 
В хаті Баби Яги.
Кощій. Ну і де той Васьок. Скільки можна голодати! Стара, змилуйся, дай кусень отого американського стейка, якого тобі племінниця привезла вчора.
Баба. Я його на празніки бережу. Не дам і не проси!
Заходить Телесик, в руках в нього валентинки.
Баба. О, нарешті. Ану марш в пічку, малий! Хвате з мене уже. Пора кінчати з тобою.
Телесик. Добре. Але візьміть спочатку оці листівочки. На пам'ять.
 
Івасик дає листівку Бабі і Кощію. Листівки володіють чарівною силою кохання. Баба дивиться на листівку, на стіну, де висить велике серце, потім на Кощія, пригортає листівку до серця і перетворюється в Красуню (миттю знімає хустку, старий одяг). Кощій також дивиться на Ягу і ніби вперше в неї закохується. Перетворюється в Красеня.
Красень. Моє ти кохання, де ж ти була стільки літ.
Красуня. Мій любий. Та тут. Де ж іще.
Вони уже не звертають уваги на інших, онімаються і починають танцювати.

Івасик посміхається і вимовляє:
Тільки кохання так швидко може змінити людину. В першу чергу, змінити її внутрішній світ.
Кінець.

Следующий сценарий

« Предыдущий сценарий|Следующий сценарий »|