Великдень Інна: Здрастуйте, друзі хороші,Здрастуйте, друзі мої.
В ясний цей день і погожий,
Шлем вам вітання свої.
Дана: Разом з пробудженням природи від зимового сну на нашій землі, в Україні, починається цикл народних весняних свят. Ці свята пов’язані зі стародавніми віруваннями, звичаями. Народ наш у своїх казках створив чудовий образ весни — гарної молодої дівчини з вінком квітів на голові.
(Виходить дівчина весна у вінку з вербовими гілочками в руках – Оля)
Вдягла весна мережану сорочку,
Умившись і звільнившись від турбот,
І підіймає волошкові очі до вищих, до церковних позолот.
Оля: Христос воскрес! Христос воскрес! 
Сяє сонечко з небес! 
Прийшла весна - пора чудес, 
зазеленів вже темний ліс, 
Христос воістину воскрес! 
Саша: Великдень – великий день Воскресіння Христового. Здавна цей день вважався днем повного очищення Землі і людей. Велике значення має свято Воскресіння Христа, а особливо для нашого українського народу. Українці, що ступили на шлях свого відродження, бачать у світлому Христовому Воскресінні символ свого відродження, символ національного Воскресіння.Інна: Великдень українці завжди святкували радісно, піднесено. Готувалися до нього заздалегідь. Упродовж тижня наводили лад у господарстві. У понеділок  хату  до ладу приводили: мастили стіни, вимивали лаву, стіл, мисник, двері й підвіконня.  
(Дана прибирає хату, миє підвіконня, стіл, посуд витирає)
У вівторок жінки займалися пранням, готували святковий одяг.
(Саша пере одяг)
У середу під вечір час був починати вчиняти тісто на паски. Дівчата готувалися писати писанки, а хлопці прибирали подвір’я.
(Оля розмальовує писанки - За українськими традиціями кожен колір на розфарбованому яєчку має певне значення. Кожна писанка розповідає сама за себе)
Інна: Червоний – колір життя, колір крові, дня, радості, любові.
Зелений – колір весни, пробудження природи, надії, радості, буття.
Блакитний – символ неба, простору, вітру, здоров'я.
Жовтий – символ місяця, зірок. Це колір хлібного лану, жита, життя.
Оля: Кожен символ також має своє пояснення:
— єднання протилежностей, на якому тримається світ. 
Хрест — символ Всесвіту.
Дерево життя — символ природи.
Зоря — знак неба.
Гілка — охорона проти хвороб.
Риба — символ води.
Півень — охоронець добра.
Дана: Із четвергом пов’язано чи не найбільше обрядів. На страсний (чистий) четвер кожна господиня намагалась принести з церкви запалену свічку. Нею випалювали хрести на стелі й дверях, сподіваючись захистити свій дім від злих сил.
(Інна виконує вище вказані дії)
У чистий четвер годилося готувати сирні баби — паски. Звичайні паски мали свою технологію приготування і випікання. Крім жовтих пасок, в Україні відомі й інші сорти — білі (випікаються у п’ятницю) і чорні — у суботу. Жовті паски призначалися сонцю і небу. Білі — покійникам і повітрю, «щоб не приносили лиха», чорні — господарям і родючій землі.
(Презентуємо паски)
Оля:У Великодню п’ятницю родинне життя набувало особливого настрою: розмовляли розважливо, ніхто не дратувався, не кричав, не сварився. Увечері йшли до церкви на плащаницю. П’ятниця — велике і карне свято, не годилося нічого робити в цей день, особливо пускати кров з худоби, птиці. Цього дня був строгий піст.
Саша: Надходила Велика субота, яка завершувала чистий тиждень. Готували кошики, фарбували крашанки, у печі готувалося смажене й варене їство (на Великдень це робити — гріх). Якщо не вдалися жовті паски у четвер, то їх повторно випікають у суботу. Непомітно спливає день, і вже родинами вирушають на всеношну до церкви.
(Дана збирає кошик промовляючи:
Душа стає в цю днину молодою,
Забувши, що слова бувають злі,
І повняться старання добротою
На ранньому скоромному столі.
Великдень всіх нас на гостини просить.
Малює сонце полотно небес,
І крашанку, як усмішку, підносить:
Христос Воскрес! – Воістину Воскрес! )
Інна: У ніч Воскресіння Христа проводиться святкове богослужіння. На світанні їдуть до церкви святити паску. Разом з нею беруть яйця, сало, печене порося з хроном у роті, мак, ладан, пшоно, сіль, мідний хрестик і голку. При христосуванні зазвичай цілуються й обмінюються писанками та крашанками. Яйце, одержане при першому христосуванні, зберігається як цінність, бо за народними віруваннями "воно має велику силу". Потім вдома всі сідають за великий стіл. Багатий великодній стіл — символ небесної радості і символ вечері Господньої.(Саша і Оля йдуть з корзинками, обмінюються крашанками Саша говорить:
Великий день!Великий день!
Ясний Великдень На землі!
Багато радості й пісень
Приніс нам янгол на крилі…).
Оля говорить
Веснянку діти
Хороводять –
Христос Воскрес!
Христос Воскрес!
Сьогодні й сонце
Не заходить,
А сяє й сяє із небес.
Дана: Як закінчилась служба всі спішать додому за Великодній стіл. Але перед цим треба вмитися. Для цього в глиняну миску мати наливала воду на дно якої клала освячене пасхальне яйце. Як всі вмилися яйце віддавали дівчині щоб була молодою та гарною.
(Інна (молода дівчина)вмивається, Саша(мати) наливає воду в миску, кладе яйце, віддає яйце дівчині) Інна говорить:
Що за день чудовий Воскресіння,
Сповнений любові і надій!
За чиїмось мудрим повелінням світ довкола враз помолодів.
Оля: Добрий господар після служби не поспішає за святковий стіл, а спочатку обходить своє господарство, пересвідчується, що все в порядку, посипає свяченою сіллю, відганяючи в такий спосіб нечисту силу, вітається з худобою. Звичай велить пригостити худобу та бджіл святою їжею — кожному дати по маленькому шматочку свяченої паски. І тільки після всіх цих дій господар заходить до хати, де в цей момент дбайлива господиня подає на стіл святковий обід.
(В цей час треба накрити стіл перед гостями, Інна, Дана допомагають Саші (матері і господині)).
Саша: На столі – духмяна паска,А круг неї – писанки.
Уділи нам, Боже, ласки
На всі дні, на всі віки!
Немала у нас родина,
Та молитва всіх єдина:
Хай розквітне Україна,
Як в погожі дні – весна.
Інна: Нарешті, всі входили до хати, де господар благословляв дітей, що ставали перед ним навколішки: «Аби вам розум так скоро розв'язувався, як ці бесаги (торба) скоро розв'язуються». У кого була дівчина на видданні, клали їй паску на голову: «Аби-сь у людей була така велична, як ця паска пшенична!»(Саша, Оля – діти, Дана – господар).
Дана: За столом грали у «навбитки». Брали яйце і зі словами  «Христос Воскрес» цокалися крашанками. Чиє яйце не розбилося — той виграв і забирає собі яйце того, хто програв.
(Інна, Саша грають в гру; Оля – а тепер шановні гості ваша черга з нами гратись, взяти крашанку до рук та з сусідом поквитатись), (всі грають).
Оля: На Великдень всі мають веселитися, бо хто буде сумувати в цей день, сумуватиме і весь рік. Тому після розговін молодь ішла звичайно під церкву, де розпочиналися великодні забави — веснянки, також гагілки або гаївки у супроводі відповідних пісень. У житті молоді великодні забави були початком вулиці, що розпочиналася великоднім тижнем і тривала аж до осені.
(примітивний танець – хоровод, виконуємо всі).
Саша:  Ось так, веселощами, забавами, танцями та піснями закінчується великодній день.
В деяких регіонах серед інших великодніх звичаїв відомо ще один, який полягає в розкладанні вогнищ на всю Великодню ніч навкруги церкви. Вважається, що цим вогнем очищується повітря і звільняється земля від усяких нечистот на добрий врожай. Цей вогонь вважається святим і мусить сам погаснути.
Інна: Христос Воскрес!Усе радіє,
Сміється сонечко з небес.
Дана: Прозора річечка леліє —І пролісок тремтить увесь.
Оля: Пташки співають в полі, в лісі,І дзвонить дзвін аж до небес,
Саша: Де білі хмарки розпливалися —
Всі разом: Христос Воскрес!
Христос Воскрес!

Следующий сценарий

« Предыдущий сценарий|Следующий сценарий »|